- заздрість
- [за/здр'іс'т']
-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
заздрість — рості, ж., без додатка, до кого і рідко на кого – що. Почуття роздратування, досади, викликане якоюсь перевагою, вищістю, добробутом іншого. || Пристрасне бажання мати що небудь, досягти того, що є в іншого. •• На за/здрість кому так (такий, таке … Український тлумачний словник
заздрість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
заздрість — (почуття роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), заздрощі мн., завидки мн … Словник синонімів української мови
заздрісний — а, е, без додатка, рідко на що. Схильний до заздрощів; заздрий. || Який виражає, виявляє заздрість … Український тлумачний словник
заздрісник — а, ч. Той, хто має заздрість, хто заздрить … Український тлумачний словник
заздрісність — ності, ж. Властивість за знач. заздрісний … Український тлумачний словник
заздрісність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
заздрісність — [за/здр іс( )н’і/с т ] снос т і, ор. с(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
зайздрость — заздрість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Заздрость — Село Заздрость укр. Заздрість Страна УкраинаУкраина … Википедия